...Бо се ж ми походимо вiд Дажбога...

Нам пишуть

Число 30
Травень 11006 р. Д.

Напишіть нам

Незалежне Iнтернет-видання. Київ.
    Життя РУНВіри
    Документально
    Досліджуємо МАГА ВІРУ
    Бувальщина
    Проповідь
    Незвідане
    Знай наших
    Поезія
    Варто знати
  А насправді
    Про наболіле
    Мудрість
    Радимо задуматись
    Погляд
    Нагально
    Цікаво
    Відверто
    З приводу
    Між іншим
    Обережно, отрута!
    А чули, що...
    Народ сміється
    Головна сторінка




РУНВіра

Добрий день, редакція газети «Слово Оріїв»!

Пише вам простий український безробітний, який час-од-часу заробляє собі на хліб будівництвом. Дуже прошу надрукувати таке моє пісьмо. Може я якесь слово не так напишу чи кому не там поставлю, то вибачаюсь наперед і дуже прошу редакцію виправити мою писанину, бо я університетів не кінчав.

Я ось все дивлюся телевізор чи різні там грамотні газети читаю і щось не второпаю. Бо там усе пишуть, що нам головне треба дуже економіку розвивати, щоб у нас було, значить, як у цивілізованих країнах, і щоб зарплата була велика, й таке інше. Головне, як нам у телевізорі кажуть, щоб економіка сильна була, а все інше прикладеться, мовляв, саме приросте, а ні, то за гроші купимо. Головне, аби заводи диміли, фабрики гуділи, а бухгалтерія гроші щитала. То я так собі думаю, що воно ніби й непогано: відкрив гаманця, а там грошей пачка – бери скільки треба. Захотів, пива діжку купив, а захотів – горілки ящик. Рай та й годі! Наче комунізм, про який нам колись так розписували. Тут я «за» обома руками. Це гарне діло.

Нам все показують пальцем на Європу і як же там все гарно да складно. І що нам туди йти треба швидко, аж бігом. Тільки я от собі так метикую: якщо там так гарно, у тих «цивілізованих странах», то чого у них там дітей баби не родять? Може од щастя великого? Бо все, знай, розказують про «прогресівноє человєчество», а те, що це саме «человєчество», прямо скажем, вимирає, дак чогось не доказують. А то я якось по телевізору почув, що у всій Європі одні тілько албанці дикі розмножуються так, що їх стає все більше, а всі другі, виходить, тихо помирають. А нам кажуть, що в Англії з Францією, там прогрес і що нам треба на них рівнятися. Чує моє серце, тут щось не те. Може я чогось, як на мужицький розум, не зрозумів, то може ви мені поясните. Бо я вже і Ющенку писав на тую Банкову, і у Верховну Раду, і в «Україну молоду», дак ніхто мені до пуття й не пояснив.

Це одне питання. Друге буде таке: я собі так думаю, як у нас буде сильна економіка і зарплати, значить, великі, а ще коли будуть всяку допомогу від держави платити, то до нас же як таракани полізуть з усіх щілин ці всякі чорні, жовті, зелені з усього світу. І буде в нас як у Германії, де турків самих скількісь там мільйонів. А Київ буде, як той Париж, де, кажуть, ідеш по вулиці, то скільки білих стрінеться, стільки й чорних всяких. І ці чорні, кажуть, ще й працювати не хочуть, а живуть за державні гроші. Не подумайте, що я расист чи фашист там якийсь, а дочку свою за негра віддати – тільки через трупа. Щоб ото моє внуча чорне бігало? Дак я кажу, мало того, вони там у Франції ще й погроми на вулицях роблять, машини палять. Не знаю як вам, а мені така цивілізація не треба.

Або ще ось таке. Ви мені пробачте, простому мужику, може я від життя одстав, але ось зараз все балакають про цих голубих. Дак у нас же такого не було ніколи, тільки анекдоти були про грузинів, та й то скоріше шутки були такі. А тепер же цієї, Господи прости, педерастії всяких кольорів розвелося – дак, кажуть, вже й на вулиці пристають. А в Європі вони вже там у загсі, по закону, женяться між собою, ще й дітей собі якось там заводять. Не знаю, може в капусті находять? Дак мало того, там вони вже ніби як привелєгірований клас. Щось таке, як корови в Індії. На них, не дай Бог, не так подивишся, то по судах затягають. Або ось із цими наркоманами. Скільки їх розвелося зараз – люди добрі! Кругом одні шприці валяються. А воно ж до нас з тої Європи цивілізованої суне, не з Азії й не з Африки.

А ще коли американців показують по телевізору, то на їх же страшно дивитися. Так відгодовані, що ледве ходять, бідні. Я не про тих «звьозд», яких в кіні голівудському показують, а про тих, простих, які по вулицях ходять. Я може не так думаю, вибачайте, але я краще вже на своєму городі погорбачуся, краще буду хліб з картоплею їсти, ніж ходити без роботи і ото таким одороблом. Бо може то вони й такі гладкі, що економіка в них процвітає? Так то і я тоді таким стану, як і в нас економіка зацвіте? Чогось не хочу ні такої економіки, ні такого процвітання.

Ви, звичайно, це не надрукуєте моє писання в газеті, бо я людина малограмотна. Але дайте хоч відповідь хтось, бо може я щось не так зрозумів з цією економікою. А може як вона не розвита буде, то й річки в нас чистими будуть, і риба в них водитиметься, та й дихати буде чим? Га?

Іван АНАТОЩЕНКО з хутора Милославщини